Солотвино

На правому березі річки Тиса, поміж гірськими хребтами, розкинулося селище Солотвино.

З його назви можна зробити дуже логічний висновок про те, що поруч знаходяться поклади солі і він буде абсолютно правильним. Ці білі кристалики ми щодня додаємо в їжу і навіть не уявляємо, якою цінністю була сіль ще кілька століть тому. Отож, не дивно, що в десь XIV ст.. тут з’явилося перше поселення і почали виникати соляні шахти. Та про все по порядку.

Археологи знаходять сліди видобування солі у цій місцевості ще в ІІ ст.. до нашої ери. Сіль була головним багатством Карпат тої доби. Вона мала надзвичайну цінність і галицькі бояри і угорські феодали добряче багатіли на торгівлі цим продуктом. Цілі торгівельні шляхи виникали і обплітали Європу для того, щоб довести цей цінний вантаж до споживача. Назад же поверталося золото, срібло, зброя і інші цінності.

Здавалося б, чому стільки шуму через одну безглузду спецію ще й настільки поширену і дешеву? Зараз на кожному кроці сіль можна купити кілограмами на кілька гривень, та й є речі смачніші й корисніші за неї. Та це не завжди було так. До появи сталого сполучення Європи з країнами Азії, сіль була єдиною наявною спецією. До того ж, видобували її лише в кількох регіонах і не в таких вже й великих кількостях, тому це був товар, якому місце на багатому столі.Соляні промисли в Солотвино довгий час залишалися власністю угорської корони, вони приносили їй величезні прибутки. На жаль, гроші, що текли рікою з-під землі, не залишалися у цій місцевості, а текли в палаци Будапешту. Потім соляну торгівлю продовжила вже Габсбурзька імперія, та з часом сіль втратила свою актуальність, її стало багато, у неї з’явились спеції-конкуренти.

У новий час Солотвино почало перетворюватись на популярний лікувальний курорт. Тут, окрім чудової гірської природи, було аж три лікувальних принади. Перш за все -соляні шахти, лікувальні грязі і соляні озера.Соляні шахти, коли їх переставали експлуатувати для видобування солі стали своєрідними санаторіями для людей хворобами органів дихання. Річ у тім, що через перенасичення сіллю, там була надзвичайно мала кількість бактерій і завжди підтримувала стала температура і вологість, корисна й комфортна для людини.

Та значно цікавішими були соляні озера. Річ у тім, що від природи жодних озер тут не було, а тим більше соляних. Однак з часом деякі закинуті шахти почали наповнюватись водою, аж поки одна з них не провалилась, а котлован, що утворився, не заповнився водою. Так утворилось першу, найбільше і найвідоміше озеро- Кунігунди. Зараз воно щороку приваблює тисячі туристів.

Зараз Солотвино виконує роль оздоровчого курорту вже для незалежної України. У селищі збудували лікарню для людей з хворобами дихальних шляхів, у якості головного лікувального інструменту там використовують найближчу шахту. Окрім цього ,тисячі людей приїжджають сюди просто, щоб насолодитися природою і поплавати в маленькому «Мертвому морі». Таким є Солотвино, соляна скарбниця Карпат.

Як дістатися

Селище знаходиться на правому березі річки Тиса, прямо навпроти румунського кордону. Ця місцевість здавна відома в історії як Мармарощина.Найпростіше доїхати до міста дорогою Н-09 котра йде паралельно кордону і з'єднує усі місцеві поселення, по той бік від гір.

Стежками