Пн-Сб: 09:00 — 21:00 | Нд: вихідний
укр / рус
Заповніть це поле

Черкаси

Черкаси – адміністративний центр Черкаської області та Черкаського району, а також центр Черкаської агломерації. Місто розташоване на правому березі річки Дніпро – Кременчугського водосховища, та сполучене з лівим берегом досить великою та широкою дамбою.

Історія

Згідно історичним відомостям, перші поселення на території сучасної Черкащини нараховують 40-10 тисяч років тому.

Першими поселенцями тут були скіфи. Пізніше за часи Стародавньої Русі ці місця заселили поляни. В літописах також згадується і народ берендеїв, котрі були тюркськими васалами київських князів та називались чорними клобуками або черкясами.

З 1471 р. після ліквідації Київського удільного князівства Черкаси набувають статус оборонного міста. Одним з перших воєвод Черкас був отаман Мамай. За часів його правління виникає поняття – «козацьке військо».

М. Н. Карамзін у своїх історичних творах дає таке визначення місту:

«Торки та Берендеї називались Черкасами; Козаки – також… заманювали до себе багатьох пригнічених Росіян, які змішувалися з ними під іменами Козаків та створювали один єдиний народ. Все більше і більше ставало їх число, живлячи дух незалежності та братства, Козаки створювали Християнську Республіку в південних країнах Дніпра та почали поселятися в сих спустошених Татарами місцях; взялись бути захисниками Литовських володінь зі сторони Кримців, Турків та здобули заступництво Сигізмунда II, який дав їм громадянські вольності разом з земляками, які жили вище дніпровських порогів, де місто Черкаси їх ім’ям назване.»

Кримські татари неодноразово нападали на Черкаси, але місто витримало 30-ти денну облогу кримського хана Сайдьот-Гірея. Майже через двадцять років відбулася нова хвиля нападу кримської орди, та завдяки правлінню отамана Вишневецького місто витримало 30-ти денною облогу хана Девлет-Гірея.

Згідно Люблинської унії, яка відбулася у 1569 році, Черкаси перейшли до складу Польського королівства, та в кінці XVI та початку XVII ст. на Черкащині спалахнули повстання під проводом Криштофа Косинського, Северина Наливайко, козацьких гетьманів Трясила та Івана Сулими. А Отаман Павло Бут під час повстання 1637 року спалив місто.

Після початку повстання Богдана Хмельницького у 1648 році черкаські реєстрові козаки під командуванням Ф. Джалалія підтримали повстанців.

У 1667 році сталося Андрусовське перемир’я, від якого Черкащина залишилась у складі Польщі.

У травні 1768 року під час Коліїівщини місто зайняли гайдамаки під командуванням М. Залізняка, які спалили Черкаський замок.

У 1793 році місто Черкаси увійшло до складу Російської імперії, а з 1795 року стає повітовим містом.

Близько до середини XIX ст. у Черкасах започатковане водне сполучення, а також розпочинається будівництво залізничної лінії Москва – Одеса (тоді ж і створюється залізничний міст через р. Дніпро).

У другій половині XIX ст. починають працювати нові промислові підприємства, котрі розташовані уздовж узбережжя Дніпра для зручності транспортування сировини та готової продукції. В період кінця XIX та початку XX ст. розпочинається масова забудова міста.

З 1991 року місто зареєстроване як обласний центр у складі Української Держави.

На сьогоднішній день місто Черкаси – це великий промисловий, культурний та туристичний центр України.

Географія

Черкаси розташовані на правому березі Кременчугського водосховища (р. Дніпра). Від Києва знаходиться по лінії течії Дніпра – 157 км; автошляхом – 186 км; залізницею – 240 км.

Пам'ятки та парки

У 1995 році був встановлений пам’ятник Богдану Хмельницькому на головній вулиці Черкас до 400-го дня народження гетьмана.

Парк «Долина троянд» - невеликий парк на березі Дніпра в 500 м від центра міста. В останні роки використовується для проведення загальноміських свят та заходів. В 2012 р. на території парку був встановлений 15-метровий годинник.

У місті існує справжня диковинка - .

Крім цього, у місті є ще багато цікавих пам’яток, скверів та історичних місць. При під’їзді до міста споруджена дамба, з якої можна споглядати безкрайні простори Кременчугського водосховища.