Га́лич — місто, колишній центр Галицько-Волинського князівства — наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, перша згадка про який відноситься згідно з угорською хронікою XIII ст. до 898 року. Назва міста дала назву регіону «Галичина». Найбільшого піднесення Галич досяг за князя Ярослава Осмомисла (1153–1187), оспіваного у «Слові о полку Ігоревім». 1367 року Галич отримав магдебурзьке право.
Розташований за 29 км залізницею та 26 км шосейним шляхом на північ від обласного центру м.Івано-Франківськ.