Пн-Сб: 09:00 — 21:00 | Нд: вихідний
укр / рус
Заповніть це поле

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» — заповідник розташований в Чигиринському районі Черкаської області. Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут зберігаються пам'ятки різних часів, але найбільша частина їх пов'язана з історією козацтва та становленням державності українського народу.

panorama-na-nacionalnij-istoriko-kulturnij-zapovidnik-chigirin

Чигирин — перша столиця України часів гетьмана Богдана Хмельницького, село Суботів — його родинний маєток.

Чигиринщина була одним із центрів гайдамацького руху. Мотронинський монастир в Холодному Яру відіграв ключову роль у повстанні гайдамаків — Коліївщині, котре охопило значні території Правобережної України.

Склад заповідника

Заповідник охоплює: місто Чигирин, села Суботів, Стецівка, Медведівка, а також дубово-ясеневе урочище Холодний Яр та Атаманський парк.

На території заповідника розташовані: 35 пам'яток археології, історії, архітектури,етнографії, мистецтва, природи, які входять до складу заповідника. Серед них:

  • Замкова гора Б. Хмельницького,
  • Дуб Максима Залізняка,
  • Сухі колодки,
  • Три криниці,
  • Залізнякова криниця та інші.
Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»

У заповіднику працює 5 музеїв:

  • Музей Богдана Хмельницького в Чигирині
  • Музей археології «Чигирин»
  • Історичний в селі Суботові
  • Краєзнавчий — в селі Медведівці
  • Етнографічний музей «Українська хата кін. XIX-поч. ХХ ст.» — в с. Стецівці

Територія заповідника складається з 18 ділянок заповідника та 5 ділянок окремих пам'яток, що розташовані за межами заповідника, і становить 1249,65 га. Його території, межі та охоронні зони визначені Генеральною схемою зон охорони Чигиринського історико-культурного заповідника (1991) та Генеральним планом розвитку Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», розробленим Державним науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування (2001).

Ділянки заповідника мають різне призначення:

  • території та охоронні зони пам'яток,
  • адміністративні приміщення, музеї, виробнича база заповідника;
  • території майбутніх туристсько-рекреаційних об'єктів.

У заповіднику працює 1 філіал, 10 наукових відділів та 1 науковий сектор:

  • Філіал «Холодний Яр»;
  • науково-дослідний відділ охорони пам'яток історії, культури та природи;
  • науково-дослідний відділ масово-освітньої роботи;
  • відділ фондів;
  • відділ відродження народних промислів зі студією «Творчість»;
  • відділ комп'ютерного програмування;
  • відділ ландшафтно-паркової архітектури «Богданова гора»;
  • відділ «Музей Богдана Хмельницького»;
  • відділ «Суботівський історичний музей»;
  • відділ «Стецівський етнографічний музей»;
  • відділ «Археологічний музей»;
  • сектор археологічних досліджень.

У заповіднику є наукова бібліотека, в якій сьогодні нараховується вже близько 4,5 тисяч одиниць, та науковий архів. Роботу наукових відділів заповідника забезпечують фінансово-економічний відділ та великий господарчий відділ, який має сучасну матеріально-технічну базу, необхідний парк автотранспорту і технічне устаткування.

Джерело