Минулого року Україну відвідало близько мільйона іноземних туристів.
Минулого року Україну відвідало близько мільйона іноземних туристів. Експерти стверджують: український туристичний ринок розвивається. Однак на законодавчому рівні є купа нюансів, котрі гальмують прийняття важливих для туристичної сфери рішень.
Що можемо наразі запропонувати вибагливому туристові, і хто, власне, гальмує розвиток туризму в Україні.
Мільйон іноземних туристів на рік і 100 євро на день
Окрім того, що туризм робить впізнаваною країну в усьому світі, туристична галузь, запевняють експерти, – це справжній драйвер розвитку економіки. Незважаючи на певну економічну кризу та війну на сході України, туризм у нашій країні розвивається, наголошує керівник управління туризму Київської міської державної адміністрації Антон Тараненко. За його словами, можемо говорити про поступове збільшення притоку іноземних туристів до Києва – на понад 20% в порівнянні з попередніми роками. Про це він розповів під час заходу на тему: "Туризм як ключовий фактор розвитку малого та середнього бізнесу в Україні".
За 2015 рік Україну відвідало понад один мільйон іноземних туристів та більше 700 тисяч внутрішніх туристів. Разом з тим зріс і час перебування туристів у Києві, підкреслює Тараненко. Однак, якщо до 2014 року в Україну їхали в основному російські туристи і їх частка складала понад 65%, то зараз, зі зрозумілих причин, росіяни нечасті гості українських міст і столиці. Тому зараз, зокрема, є багато туристів з Ізраїлю, США, Туреччини, Франції, з пострадянського простору приїжджають туристи з Білорусі, Азербайджану, відзначає Тараненко.
Економіка міста від туристичної галузі теж неабияк виграє, адже туристичний збір у розмірі 1% потрапляє в бюджет місцевих громад, відтак спрямовується на розвиток міста. Якщо говорити про столицю України, то в 2015 році, за словами Тараненка, Київ отримав рекордних 13 мільйонів гривень. Це за офіційною статистикою. Варто зазначити – лише 45% готелів працюють офіційно, чимало апартаментів та хостелів туристичний збір не сплачують.
Понад 10-15% усього економічного впливу на місто Київ – це туристична галузь. Це гастрономія, заклади розміщення, екскурсійна діяльність,– підкреслює Тараненко.
Іноземний турист, наголошує керівник управління туризму КМДА, за день в Києві витрачає не менше 100 євро, внутрішній турист – 600-800 гривень. Тому, якщо уявити, що, приміром, на Євробачення, котре має відбутися в травні наступного року в Києві, приїде 25 тисяч туристів, і ми помножимо цю цифру на 100 євро і ще плюс на десять днів проживання, коментує Тараненко, в економіку Києва зайде 25 мільйонів євро від перебування цих туристів.
Екскурсії з родзинкою
Однак іноземний та український турист нині більш вибагливіший, ніж раніше. І банальною екскурсією його туристичні апетити вже не задовольнити. Тому на екскурсійному ринку, відзначає громадський активіст, засновник проекту "Цікавий Київ" Арсеній Фінберг, зараз відходять від загальних групових турів й переорієнтовуються на персональні. Причому екскурсанти хочуть не просто "послухати історію", а взяти участь в костюмованому перформансі, популярному нині форматі проведення екскурсій.
Це новий тип екскурсій, коли турист безпосередньо бере участь в події, може бути костюмований гід або самі екскурсанти,– уточнює Фінберг.
Не менш популярними, додає він, є спортивні екскурсії. Це можуть бути бігові екскурсії (відомі в усьому світі як running tours). Величезний попит у Києві цього року мали екскурсії на каяках.
Для тих, хто хоче ще гостріших відчуттів та незабутніх вражень у Києві пропонують екстремальні тури. І хоча найбільшим екстремальним магнітом в Україні є Чорнобиль, і тисячі людей щомісяця приїздять до Києва аби відвідати цю місцевість, то в самій столиці України для туристів-екстремалів запропонують найдовший тролей в Європі, який перенесе вас через Дніпро на Труханів острів, а також популярні екскурсії на сігвеях, квадроциклах тощо.
Варто згадати також і про гастрономічний туризм. Адже, відзначає Фінберг, багато туристів їдуть до України спробувати українську кухню: традиційний борщ, вареники, котлету по-київськи. А останнім часом популярністю користується ще й кримсько-татарська кухня.
І якщо 3-4 роки тому "основними" туристами Києва були росіяни, то сьогодні, каже Фінберг, вдалося знайти заміну туристові-сусідові, а також зацікавити самих українців ходити на екскурсії вулицями свого міста.
Екологічно чистий туризм
Не лише міський, а й сільський туризм набирає обертів. До того ж, переконує голова спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні Володимир Васильєв, зелений туризм не вимагає значних інвестицій. Інвестором в цьому випадку виступає сам турист.
Більше того, в селах для цього є досить ресурсів. За словами Васильєва, 4 мільйони особистих селянських господарств можуть пропонувати свої послуги на туристичному ринку. Половина з них – працездатне населення, яке може залучатися до малого й середнього підприємництва.
Сільський туризм – багатоаспектний. Йдеться про органіку, історико-культурну спадщину, гастрономію, архітектуру, ремесла тощо, це цікаві принади для туристів, що проживають в містах, – підкреслює Васильєв.
І найголовніше, каже голова спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, це українська гостинність, яка приваблює туристів найбільше.
Водночас наразі вирішується питання стосовно законодавчого забезпечення захисту прав сільських господарів. У Верховній Раді лежить законопроект 2232а, що розширює поняття сільського туризму й говорить про те, що послуги екотуризму – це проживання, харчування та історико-культурна спадщина, яку показує та відроджує сільський господар. І зараз, наголошує Тетяна Тимошенко, голова Ради Федерації роботодавців у сфері туризму України, м'яч на полі ВР.
Вона також відзначає, що два законопроекти, які стосуються переведення акумульованих коштів туристичного збору до спеціального фонду місцевих бюджетів (тобто кошти, що збираються від туристів повинні витрачатися на розвиток туристичної галузі), теж зареєстровані й знаходяться наразі в парламенті.
Хто пхає палиці в колеса?
Водночас, на думку радника з туризму Міністра економічного розвитку та торгівлі Олексія Євченка, на державному рівні вистачає перепон, які гальмують розвиток туристичної галузі. Супротивника, каже Євченко, маємо, зокрема, в особі Міністерства фінансів.
На нещодавній нараді, що відбулася в Кабінеті Міністрів під головуванням першого віце-прем’єра Степана Кубіва, Міністерство фінансів знову відмовлялося фінансувати туризм. Ми навели багато цифр, щоб показати, що для економіки це приноситиме додатковий прибуток. Однак, міністерство фінансів все одно стоїть на своїй позиції,– підкреслює Євченко.
Також, за його словами, існують й інші перешкоди з боку Кабінету Міністрів, зокрема, заборона Україні брати участь в міжнародних виставках, оскільки немає відповідного фінансування.
Разом з тим, у проект бюджету на 2017 рік на розвиток туризму закладено 30 мільйонів гривень, що є зовсім мізерною сумою для туристичної галузі. Але навіть якщо й ці кошти надійдуть – це вже перемога, додає Євченко.
Безумовно, потенціал для розвитку й вдосконалення туристичної галузі в Україні величезний. У нас є що показати та запропонувати туристові. Однак слід, аби законодавчі заборони не були цьому перешкодою й у вищих кабінетах підтримували ініціативних українців, котрі завдяки туристичній галузі розвивають не лише власний невеликий бізнес, а й економіку країни в цілому.
Канал 24