Найперше, що треба знати про обряди Закарпаття, – це те, що тут здебільшого не готують кутю
Запозичена з інших регіонів кутя набуває популярності серед закарпатських господинь, та за традицією готують тут інші смаколики.
Бобальки
Саме цю страву готують у закарпатських селах замість куті. Страву роблять із борошна. Тож перше, що треба зробити, – тісто. Замішують його із пшеничної муки, дріжджів, додають цукор та сіль, олію. Бродить тісто 2 години. Далі з нього формують невеличкі кульки. Їх, вже на розсуд господині, варять чи печуть. Коли бобальки готові, їх обливають медом та посипають маком.
У різних районах Закарпаття бобальки різняться і часом взагалі нагадують іншу страву. Чим ближче до Говерли, тим більше страва змінюється до невпізнання. Ближче до обласного центру Закарпаття ця страва солодка, якщо далі до гір, то там вам вже запропонують бобальки з білими грибами. На бобальках дівчата ще й ворожать, тож ця страва часто лишається і після Святої вечері. Дівчата давали бобальки коту. Чий шматок він з’їсть, та дівчина і вийде у майбутньому році заміж.
Керичун
Так різдвяний хліб називають на Міжгірщині. Та що не район, то інша назва: карачон, настульник, керечун, грачун, гречун, гереджан. Рецепти приготування хліба різняться, і роль він виконує не тільки гастрономічну.
У давнину керечун навіть носили «святити» до найближчого потока (річки). Коли приносили до хати, то хліб з порогу до столу котили по новому вишитому рушнику. Скільки разів перекотиться керечун, стільки возів сіна заготовлять господарі влітку. Коли ж ставлять керечун на стіл, то роблять у ньому заглибину. Туди ставлять боби та колоски пшениці, під низ кладуть монети – на багатство. Дівчата ж не минають нагоди поворожити на керечуні. Хліб, за традицією, стоїть на столі до Василя (13 січня). Тільки тоді його з’їдають.
Кремзлики
А це вже відомі всім нам деруни. Ці млинці із тертої картоплі тільки в Україні мають майже 30 назв – рисилованики, кийзлики, терчаники, бульбаники тощо. Готують їх із різними начинками. Та, звісно, на Різдво кремзлики повинні бути пісними. Тож смажать їх на олії і додають цибульки чи карпатських грибів.
Вінегрет
Салат знайомий нам із дитинства. Смачна страва із багатьма інгредієнтами – квасоля, капуста, огірочки, цибуля, буряк і картопля прийшлася закарпатцям до смаку. Тож до наступного ранку, коли вже можна їсти заздалегідь приготовлені салати із м’ясом, з радістю куштують цей пісний, проте смачний салат.
Вареники
Вареники, заправлені олією. Хто не полюбляє традиційну для цього свята начинку – капусту, готує з картоплею. Часто на різдвяному столі можна побачити всі різновиди вареників: з капустою, картоплею, квасолею. Оскільки на Різдво ще триває суворий піст, то, звісно, сметанки до вареників не додаш, тому їдять їх з мачанкою. Інколи господині готують навіть солодкі вареники – з вишнями чи чорносливом. Тож ласуни не залишаються обділеними у цей вечір.
Голубці
Закарпатські голубці відрізняються від тих, що готують господині в інших регіонах розміром. Тут вони маленькі – з палець у довжину. Цю традицію перебрали тутешні господині від угорців. Також як і сусіди, газдині можуть подати до столу досить гострі на смак голубці, тож будьте до цього готові. Цю традицію теж перебрали від угорців, там ця страва, та і більшість інших – дуже гострі. Також голубці можуть тут зготувати не з традиційної капусти, а з виноградного листя.
Мачанка із часником
Ну і як вареники, і голубці обійдуться без підливи? На Закарпатті її називають мачанкою. Тут вона трохи різниться від звичної підливи – густіша. Запашна з грибочками – вельми підходить до різдвяних страв. Приправлена перцем, лавровим листочком та запашним часничком, мачанка смакує всім. Тим більше що для її приготування використовують здебільшого білі гриби, рідше – опеньки чи печериці.
Риба
Не обходяться закарпатці без риби на Різдво. Готують як звичайний маринований оселедець, так і запікають рибку. До столу подають коропа чи іншу річкову рибу. Попередньо її фарширують овочами – морквою та петрушкою, загалом усіма підходящими овочами, що на кухні є. Тож все залежить від фантазії газдині. Рибу натирають запашним часником і запікають.
Грибна юшка
Ця страва поширена у багатьох регіонах України. Однак у закарпатських газдинь перед господинями зі степових областей України є одна перевага, але вагома – гриби на юшку, які зазвичай збирають самотужки у горах ще восени, а потім сушать. Тож продукт до юшки мають екологічно чистий і заготовлений власними руками.
Квасоля із чорносливом
Ще одна солодка страва на різдвяному столі. Готують цю смакоту у Свалявському районі. За рецептом до складу страви з квасолі входять також морква, волоські горіхи, мед і вершкове масло. Квасолю відварюють, моркву згашують у маслі доки та стане м’якою, додають відмочений чорнослив, квасолю і мед. Згашують ще 15 хвилин, відтак додають підсмажені горіхи. Перемішують – і страва готова!
Узвар
Запивають усю різдвяну смакоту узваром. Готують його зазвичай із сушених диких грушок, яблук, родзинок. Готувати його слід уважно, щоб не переварити фрукти, адже коли вони стають надто м’якими, то і узвар вийде несмачний. До узвару додають меду та настоюють 5–6 годин. Після чого подають до святкового столу.
Вино
Жодне зі свят на Закарпатті не обходиться без вина. Цей традиційний напій готують чи не у кожній господі. Сонячний напій роблять як із винограду, так і з інших ягід. Зокрема зі смородини та малини. Не рідко до різдвяного столу подають гаряче вино – глінтвейн. Духмяний запах напою, приправленого гвоздикою, скибочками апельсину, корицею, створює по-справжньому святковий настрій!
Депо