Якщо ви відпочивали в Закарпатському краї й не побували в Мукачеві, значить, ви не чули історію середньовічного замку Паланок, оповиту віковими таємницями.
Затишно розташувавшись поміж високих пагорбів, маленьке містечко Мукачеве живе, як у батька за пазухою. Місто розташоване неподалік від кордонів (відстань до Угорської, Словацької Республіки, Румунії та Польщі не більша, ніж 100 км), тому з давніх давен слугує міжнародним транспортним вузлом. А це означає, що й торгівля, і промисловість, і туризм тут, на подив маленьких провінційних містечок, надзвичайно розвинені.
Подивитися визначні пам'ятки Мукачева чудово в будь-яку пору року. Ну а крім їх огляду, в цьому місті так приємно віддатися солодкій розкоші байдикування. Тут ти відчуваєш неабияке задоволення, просто тиняючись вуличками, дихаючи неймовірно свіжим, насиченим іонами повітрям. А між цим добре ненароком пригубити пару келихів молодого вина з першосортного винограду. До речі, саме тут із 1996 року в січні проводиться щорічний фестиваль «Червоне вино».
У першу чергу Мукачеве цікаве для туриста як історичний і культурний центр. Достеменно невідомо з якого року веде свою історію замок Паланок. Грізна фортеця на 68-метровій горі за свою багатовікову історію змінила чимало власників. Належала вона середньовічному феодалу, подільському і навіть трансільванському князям. Була вона й політичною в'язницею Австрійської монархії у XVIII—ХIХ ст., і військовою частиною чехословаків, а потім ― угорців, і навіть профтехучилищем (сер. ХХ ст.). Лише тепер замок Паланок по праву набув статусу визначної пам'ятки Мукачева.
Звідки ж походить така незвичайна назва Мукачівського замку? Кажуть, що спочатку навколо цієї фортифікаційної будови було поселення мирних жителів, які займалися сільським господарством і скотарством. Але все змінювалося під час війни. У смутний час ці мирні люди завжди готові були стати на захист замку зі зброєю в руках. Називали ці поселення «паланок», звідси й походить сучасна назва замку. Є й інша версія походження назви замку. Якщо вірити їй, то спочатку «паланком» називали дубовий частокіл, який огороджував рів з водою навколо замкової гори.
Замок ― не єдина визначна пам'ятка Мукачева. Здалеку можна помітити красуню-ратушу ― гордість угорського архітектора Яноша Бабуля-молодшого. На відміну від багатьох схожих будівель, вежа зі старовинними курантами гордо виступає вперед. Завдяки своєму незвичайному механізму, цей баштовий годинник у свій час був одним із кращих у Європі. Сьогодні будівлю ратуші займає міська рада.
За даними сайту Mukachevo.ucoz.ua, у Мукачеві сьогодні непогано вживаються 76 рiзних нацiональностей: українці, угорці, словаки, росіяни, румуни, євреї, німці та ін. Безсумнівно, кожен із цих народів якось вплинув на розвиток міста. Вирушаючи із Мукачева, хочеться захопити з собою не лише традиційні карпатські сувеніри, але й трохи добросердя, душевності та приязності, якими так щедро діляться із приїжджими місцеві жителі.
Велика Епоха