Дрогобич велике - з населенням під сто тисяч - місто на Львівщині, здається, навіть друге за чисельністю мешканців в області. До Львова - близько 90 км. на північ. Поруч - курортні міста Трускавець та Східниця, промисловий Борислав, стародавній Урич. Як і про кожне місто з великою кількістю цікавих в архітектурному плані пам'яток, про Дрогобич в двох-трьох абзацах писати важко. Тут стільки всьго є, тут така аура... тут пахне Європою.
Сучасний Дрогобич - це центр південно-західного промислового регіону Львівщини. Населення міста - 85 тисяч чоловік. Міста-супутники - Стебник і Борислав. Поруч -відомий курорт Трускавець зі знаменитою "Нафтусею". В Дрогобичі розташовані великі промислові гіганти - ВАТ НПК "Галичина" та Дрогобицький долотний завод, діє один з найкращих педагогічних вузів України - Дрогобицький педагогічний університет.
Дрогобиччина дала Україні багатьох видатних постатей. Серед них Іван Франко - видатний український письменник та суспільний діяч, полковник Андрій Мельник - один з чільних діячів визвольних змагань.
Крупним центром солеваріння Дрогобич став ще в XIV ст., зберігши цю традицію до наших днів. А ось бурхливий розвиток нафтопереробної промисловості припав на ХІХ століття: в 1881 р. в місці успішно працювали 36 фірм, що займалися добичою та переробкою нафти. Виготовлення солі було настільки прибутковим, що його часто забирали в свої руки польські королі. Зараз, як і раніше, сіль виварюють з мутно-жовтої соляної ропи упаркою води в великих чанах-панвах, а потім спікають в куски-топки. Ось чому на гербі міста красуються дев'ять топок солі на блакитному щиті.
В Дрогобичі збереглися рештки найбільшої в Галичині синагоги, зведеної в 1842-1865 рр.
Як і в більшості європейських міст, в центрі Дрогобича зберігся історично склавшийся ансамбль площі Ринок. Високу башту нової ратуші добре видно з усіх точок міста. Ця будівля постала в 20-х роках ХХ ст. на місці своєї попередниці. Годинник на башті відбіває що 15 хвилин. Біля ратуші з 1916 по 1918 рр. стояла статуя українського лицаря висотою в 2 м., під невеличким навісом, зведена на честь перемоги над російськими військаи під час першої Світової війни. Пізніше тут стояли цементні Сталін та Ленін, потім - лише Ленін. В 1980 р. було возведено гранітний монумент Іллічу, та простояв лідер пролетаріату лише 10 років - ну і добре.
Готичний костел св. Бартоломея, фундований Владиславом Ягеллою, згідно з даними археологів, побудований в 1541 р. (за іншими даними - на початку XV ст.) на місці палат князівського воєводи (одна з сторін палацу збереглась практично неушкодженою). Північний фронтон прикрашений надзвичайно цікавою скульптурою - я знайшла в літературі вказівки на те, що скульптура ця - поганська, та от що вона означає? Ви можете побачити три "вікна", в одному з них - рука, в іншому - обличчя, в третьому - стопа.
Дзвіниця костелу перебудована з давньоруської оборонної башти. Це єдині в місті залишки колись могутніх фортечних укріплень. На старих світлинах видно, наскільки багатим був інтер'єр храму раніше. Зараз збереглися лише деякі розписи початку ХІХ ст., виконані художником зі смачним прізвищем Борщ, кілька дерев'яних таблиць та вітражі за ескізами видатних польських художників Й. Мегоффера, Виспянського та Я. Матейки. В місті є ще кілька мурованих храмів: апостолів Петра і Павла (ротонда 20-30 -х років ХІХ ст.) на вул. Стрийський, святої Троїці (поблизу площі Ринок), величезна стара хоральна синагога, зведена в 1842-1865 рр. (зараз напівзруйнована). До речі, це була найбільша божниця на теренах Галичини.
Та головна визначна пам'ятка міста - дерев'яна церква святого Юра. Вона прикрашена куполами, галереями - і все це зроблено без єдиного цвяха! Вірніше сказати, не будувалася, а збиралася: церкву 1657 року в розібраному вигляді перевезли з Прикарпаття і заново зібрали в Дрогобичі. Надзвичайно цікаві розписи церкви. Зараз тут філіал краєзнавчого музею.
Не менш цікава і дерев'яна Здвиженська церква, перебудована в 1661 році. Розписи збереглися і тут. І розташований храм поруч з св. Юром.Просто приємно пройтися вулицями Жупною та Мазепи, що починаються біля площі Ринок. Забудовані вони чудовими сецесійними кам'яницями.