Василіанський монастир, побудований графом Францишеком Потоцьким в 1765 році, відноситься до найстаріших будівель Умані. У володінні монастиря знаходилися два села, школи і келії для проживання служителів, а також міська площа, де стояла церква.
Як і всі установи того бунтівного часу, уманський василіанський вогнище пережив багато негараздів. Найтрагічніший випадок стався під час селянської війни 1768 року, коли повстанці вбили понад сто учнів. Ці події увійшли в історію під назвою «Взяття Умані». Але незабаром життя обителі продовжилася. Проблеми почалися після входження Умані до складу Російської імперії. Польські повстання 1830-1831 років не пройшли безслідно. Через три роки російська влада ліквідували Василіанський монастир. Спочатку в будівлі розмістили госпіталь, потім військові казарми. У радянські роки тут розташовувалися армійські частини. У 2006 році будівля перейшла під управління Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань». Зараз, незважаючи на поганий стан, у стінах заповідника регулярно проводять виставки, літературні читання та художні ярмарки. Таким чином організатори продовжують культурно-просвітнє справу вихователів і наставників монастиря.