Вороновиця — селище міського типу в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області. Розташоване поблизу невеликої річки Воронки — притоки Південного Бугу. Через Вороновицю пролягає автошлях та залізнична колія.
Історія
Вороновиця належала знаменитій шляхетській русинській родині Вороновичів г. Кміта або пізніше Кмітів. Вороновичі походять від лицаря Ворони. Вороновиця згадується в письмових джерелах також як Воронове Городище. З Вороновичів походили перші вінницькі старости: Олександр Воронович, Матвій Кміта. Донька Івана Вороновича, вийшовши заміж за Михайла Ласку, та ыід родини Ласків Вороновиця разом з Теофілою Ласка перейшла до Мартина Радзимінського. Через шлюб Ани Радзимінської з Михайлом Грохольським Вороновиця перейшла до Грохольських.
В середині XVIII століття Вороновиця стає власністю Михайла Грохольського г. Сирокомля, і зостається в цій сім'ї понад 100 років. За указом короля Августа III у 1748 році Вороновиця одержує статус міста.
У 70-х роках XVIII століття Францішек Ксаверій Грохольський будує на місці старого панського маєтку великий палац. Палац було побудовано в стилі раннього класицизму, в 1770–1777 рр. Архітектурні прийоми будівництва запозичені із італійської архітектурної епохи Палладіо — палаци з легко вигнутими бічними крилами. Схема палацу — головний об'єм палацу з портиком та фронтоном, який доповнюється по боках галереями, що закінчуються павільонами. Архітектором був німецький архітектор Лоренц Гедон.
Палац був оточений парком, закладеним в кінці XVIII ст. Територія парку спланована за принципом французьких парків XVIII ст. Перед головним фасадом був розташований круглий партер, оточений цегляною огорожею. З правої сторони палацу була стайня на сто козацьких коней. Головна алея була засаджена липами.
Останнім власником вороновицького маєтку із Грохольських був Адольф Грохольський, після його смерті палац і маєток перейшов його брату Людгарту. За постановою російського уряду Людгарт Грохольський змушений був продати свій маєток маєток Можайському. Сам будинок в 1869 р. придбав в Одесі на торгах Микола Федорович Можайський — капітан II рангу. Але згодом новий господар трагічно загинув, і управляти маєтком приїжджає брат покійного — капітан І рангу Олександр Можайський. Він проживав у садибі сім років.
За період життя у Вороновиці жив Олександр Федорович крім того, що обіймав посаду Брацлавського мирового судді, він проводив досліди з птахами, вивчаючи умови горизонтального польоту. Тут він вперше моделює велетенські повітряні змії, виготовляє свою першу модель аеропланера. Для випробовування своєї моделі Олександр Федорович вибрав високий пагорб на березі р. Південний Буг біля с. Потуш, що в урочищі Дубина, де розташовувалася дача Можайських. У 1876 році О. Ф. Можайський вирішує переїхати до Петербурга. Він писав: «Подальшими дослідами над моделями перевірити свій проект повітроплавання».
Повітряний змій Можайського зберігався досить довго. У 1890-х роках молодий Можайський (Микола Миколайович) відремонтував змія і демонстрував його польоти на дачі «Дубини». Але дача Можайських «Дубина» згоріла в 1918 році, та разом з ним загинула і модель планера. Сьогодні на місці випробовування апарату встановлено пам'ятний знак, збереглись залишки парку, який був біля дачі.
Сьогодні палац існує як музей історії авіації та космонавтики.
Пам'ятки
У центрі смт Вороновиці розташований костел Михаїла Архангела (XVIII ст.), трибанна дерев'яна Михайлівська церква (XVIII ст.). Костел був закладений у 1793 Францом Ксаверієм Грохольським. Будівництво завершив Ян Непомуцен Грохольський.